Історія Монастирецької загальноосвітньої школи І - ІІ ступенів

Юридична адреса: 81557, с.Монастирець, Городоцький район Львівська область.

Заклад засновано в 1933 році, як початкова школа. Чинний Статут закладу зареєстровано в Городоцькій державній адміністрації Львівської області. Державним реєстратором Воробель О. М. 17.04.1995р., реєстраційний номер 13951050001000073.

Директор школи - Байцар Любомир Ярославович, 1959 року народження, освіта вища, спеціальність за дипломом - вчитель початкових класів, викладач географії. Стаж педагогічної роботи - 39 роки, стаж керівної роботи - 34 років.

У відповідності до ст. 16 Закону України "Про освіту" Монастирецька загальноосвітня школа І-ІІ ступенів є типовим загальноосвітнім закладом, який знаходиться у комунальній власності Городоцької районної ради. Навчання учнів здійснюється у пристосованому приміщенні школи. Загальна навчальна площа (класи + майстерня) - 302 кв. м. Максимальна вмістимість приміщень школи - до 140 учнів. 

Перша документальна згадка про с. Монастирець датована 1438 роком. Довший час окремих сільських дітей навчав грамоти місцевий дяк в селянських житлових будинках сімей Бокала, Байцара та інших. Історія школи розпочинається з 1933 року, коли в селі Монастирець громада за власні кошти побудувала досить простору, як на той час, початкову школу з двома класними приміщеннями та двокімнатною квартирою для вчителя. У 1949 році була відкрита школа семирічка у переобладнаному маєтку (двоповерховій будівлі, збудованій у 1920 році) поміщика Трояновського, який у свою чергу успадкував все майно від попереднього власника поміщика Брікмана. У 1952 році відбувся перший випуск учнів семирічної школи, їх було 36 випускників. До школи ходили діти з трьох сіл: Монастирець, Поляна і Мости. У 1967 році був збудований житловий «фінський» будинок для сім'ї директора школи, який зараз слугує шкільною їдальнею. Того ж року учні Мостівської початкової школи пішли у 5-й клас новозбудованої Новосільської восьмирічної школи. І останній випускник з с. Мостів закінчив Монастирецьку школу в 1971році. У цьому ж році збудовано 4-х квартирний двоповерховий будинок для вчителів. В 1960-х - «школа восьмирічна». У 1974 році збудовані навчальна майстерня і котельня на твердому паливі для центрального опалення , а вже через рік котельня була газифікована. В 1997 році великий буревій, який наробив великої шкоди в селі, підірвав дах і на школі. Державою було виділено шифер і силами батьків школу було заново перекрито. У 2008 році - інша стихія. Найбільший за історію села, паводок завдав великої шкоди жителям села. Держава, благодійники з різних куточків області, України і з-за кордону надавали допомогу потерпілим. Частинка цієї допомоги перепала і школі. З допомогою відділу освіти до 2010 року у школі були замінені всі вікна з прогнившими дерев'яними рамами на металопластикові. З 1962 року по 2012 рік отримали свідоцтво про закінчення школи - 906 учнів. Територія школи практично повністю обгороджена, озеленена, подвір'я заасфальтоване. Відповідно до ухвали сесії Городоцької Ради народних депутатів "Про затвердження проектів формування місцевих Рад" від 29.09.02 р. за школою закріплено 1,3 га землі, на якій розміщено будівля школи, майстерня, туалети, їдальня, котельня , невеличке складське приміщення, подвір'я та спортивний майданчик. У шкільній їдальні влаштована місцева каналізація та водопровід від колодязя. В 2012 році розпочато добудову сучасних внутрішніх туалетів, яка закінчилась у 2017 році.

Школа працює в одну зміну та налічує 27 учнів. З них у школі І ст. - 11 учнів, у школі ІІ ст. - 16 учнів.

У 1974 році в школі навчалося 162 учні.

Педколектив Монастирецької основної школи працює над такими проблемами:

- відродження народних традицій та звичаїв, формування національної свідомості учнів;

- розвиток здібностей, нахилів, інтересів дітей на уроках та позаурочний час.

Варто зазначити, що випускники школи після закінчення вищих навчальних закладів повертаються працювати у стіни рідної школи, продовжуючи славні трудові традиції своїх учителів-наставників.

Першим місцевим дипломованим вчителем початкових класів була випускниця Самбірського жіночого педагогічного ліцею Байцар Юлія Іванівна (1911 - 2002). У школі обладнано навчальні кабінети: 2 класні кімнати для проведення уроків у початкових класах, кабінети української мови і літератури, біології, математики та інформатики, історії та географії , світової літератури, трудового навчання (навчальна майстерня), християнської етики. У шкільній майстерні постійно створюються і оновлюються виставки кращих учнівських робіт. Шкільними меблями школа забезпечена. У достатній кількості є парт і крісел, однак окремі з них потребують заміни, бо неодноразово підлягали ремонту. У 2008 році школа була забезпечена трьома комп'ютерами - один для адміністративної роботи і два для навчальних цілей. У кабінетах фізики, хімії, біології є прилади та препарати, які використовуються при вивченні програмового матеріалу та для проведення лабораторних робіт.

 В школі створено " Кімнату про наших лелек". Метою створення такого кабінету - це виховання в учнів любові до природи рідного краю до птахів і всього живого. Школярі вже понад 20 років ведуть спостереження за лелечими гніздами та їхніми сім'ями. Школа підтримує тісні зв'язки з Канівським природним заповідником і є зареєстрована як пункт спостереження за популяцією білого лелеки у Лондонському орнітологічному товаристві. Журналіст «Сільських вістей», побувавши у школі та селі, назвав Монастирець лелечою столицею України, оскільки тут нараховується близько 30-ти лелечих гнізд. В школі досить добре оформлено інтер'єр шкільних приміщень.

Однак для подальшого розвитку надання освітніх послуг у школі потрібно виконати ряд господарсько-ремонтних робіт:- придбати інтерактивну дошку; 

- поповнити матеріальну базу навчальних кабінетів; 

- замінити внутрішні двері;

 - замінити шкільні парти , класні дошки в окремих кабінетах;

- переобладнати пожежний вихід.